Розкажи – і я забуду,

Покажи – і я запам’ятаю,

Дай спробувати - і я зрозумію.

Китайська мудрість

Семінар-практикум для педагогів

Експериментально-дослідницька діяльність

як чинник пізнавального розвитку

Мета: Поширювати передовий педагогічний досвід у провадження інноваційної методики О. Савенкова з ознайомленням дошкільнят зі специфікою навчальних досліджень. Розширювати теоретичні знання та практичні навички роботи педагогів за цією методикою. Вправляти в умінні ставити запитання. Ставити гіпотези та давати визначення поняття. Активізувати творчий потенціал педагогів через обмін думками та досвідом.

Матеріал: Проектор, Мультимедійна дошка , комп’ютер, мультимедійна презентація. Смужки паперу з написаними на них етапами дитячого дослідження, сюжетні картинки явищ природи, загадки, стакани, вода, фарба, пензлі, соломинка.

Тривалість: 1 год. 20 хвилин.

Хід семінару практикуму:

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Міні лекція «Дитячі дослідження» (у супроводі мультимедійної презентації).

Науковці стверджують, що для психічного розвитку дошкільників надзвичайно важливе значення має експериментально-дослідницька діяльність. Це пов’язано з тим, що засвоюють знання набагато міцніше, коли спостерігають за певними явищами та об’єктами, досліджують їх, здобуваючи інформацію самостійно, і роблять певні висновки. Дитина народжується дослідником, вона залучена до пошукової діяльності практично постійно. Це її природна потреба: рвати папір, скручувати та розкручувати мотузок, спостерігати за рибками та пташками, обстежувати різні предмети, розбирати іграшки, вивчаючи їхню будову.

Жага нових вражень, допитливість, прагнення спостерігати та експериментувати, самостійно шукати нові відомості про навколишній світ, потреба відчувати себе дослідником виникає у ранньому дитинстві та триває продовж всього життя. Найбільш значимою експериментально-дослідницька діяльність є у період від трьох до десяти років. Коли дитина інтенсивно освоює довкілля та набуває життєвої компетентності. З огляду на це дорослі повинні всіляко підтримувати і стимулювати пізнавальну активність дітей, створюючи всі умови для експериментування дітей в природі. Пошукова й експериментально-дослідницька діяльність сприяє різнобічному розвитку дітей, згуртовує їх, навчає діяти спільно.

Розвиток експериментально-дослідницької діяльності у дітей проходить у декілька етапів:

· Перший – маніпулятивно-експериментальна діяльність: характерна ознака: безсистемність, ситуативність, залежність від матеріалу та наявних способів пізнання; значення: розвиток відчуттів, емпіричне пізнання загальних зовнішніх властивостей об’єктів природи.

· Другий – цілеспрямоване експериментування: характерна ознака: Цілеспрямованість у пізнанні, прагнення до перетворення об’єкта різними способами; значення: розвиток мислитель них процесів, розширення обсягу знань про навколишній світ, поглиблене пізнання властивостей об’єктів природи.

· Третій – власне дослідницька діяльність: характерна ознака: дитина має усвідомити власну мету й гіпотезу (власне припущення), дослід є засобом уточнення та розширення раніше засвоєної інформації., діяльність потребує спеціальних умов та обладнання; значення: структурування знань у систему, розвиток пізнавальних процесів – мислення, уяви, уваги, пам’яті.

У педагогічній та психологічній науці є спеціальний термін – дослідницьке навчання, що позначає підхід до освітнього процесу. Побудований на основі природньої потреби малюка до самостійного вивчення навколишнього процесу. Методику організації дитячих досліджень запропонував російський учений Олександр Савенков.

Головна мета дослідницького навчання – формувати здатність дитини самостійно, творчо освоювати нові способи діяльності й використовувати в будь-якій сфері життя.

Рівні реалізації дослідницького навчання:

· Дорослий висуває проблему, сам намічає стратегію і тактику її розв’язання. Дитина самостійно шукає розв’язок.

· Дорослий висуває проблему, але метод її розв’язання дитина визначає самостійно. Найчастіше це колективний пошук.

· Дитина самостійно здійснює постановку проблеми, пошук методів її дослідження.

Основна мета пізнавального розвитку дітей на цьому етапі – підібрати доступну дитині інформацію, яка могла б здивувати її, бо саме здивування веде до зацікавленості, концентрує увагу на об’єкті дослідження, спрямовує процес пізнання. Сучасна дидактика ґрунтується на засадах активізації діяльності дітей в умовах дошкільного закладу. І саме тому я пропоную присутнім перейти до практичної частини нашого семінару.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. Вправа «Методичний конструктор»

Ведуча роздає смужки з написаними етапами дитячого дослідження. Учасники розміщують їх у правильній послідовності. Правильність виконання перевіряють. Переглядаючи відповідний слайд презентації.

Слайд 1: Структура досвіду має багато спільного з структурою спостереження та передбачає чотири етапи:

· Підготовка дітей до пошукової діяльності в природі сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого чи читання художнього твору.

· Початок досвіду: визначення та постановка проблеми, вироблення гіпотези.

· Перебіг досвіду: пошук та пропозиція можливих варіантів розв’язання, збирання матеріалу, експериментування.

· Заключний: обговорення результату при цьому важливо обговорення початкового припущення його підтвердження або скасування.

Слайд 2: Вміння і навички необхідні для дослідницького пошуку:

· Спостерігати

· Бачити проблему

· Ставити запитання

· Висувати гіпотезу

· Давати визначення поняттям

· Класифікувати

· Експериментувати

· Робити висновки

Для формування і розвитку у вихованців зазначених умінь і навичок Вам пропонується виконати «Дослідницькі вправи»

2. Вправа - Гра «Червоне - чорне» (розвиток спостережливості)

Покажіть по 5 зображень предметів з червоними та чорними фрагментами, приберіть та попросіть записати назви предметів у 2 стовпчики. Попередньо проведіть над першим стовпчиком червону межу, над другим - чорну (стовпчики годі й надписувати). Слова (іменники) в стовпчиках можуть бути будь-якого роду - чоловічого, жіночого або середнього.

3. Вправа «Подивись на світ чужими очима» (розвиток вміння бачити проблему)

Ведуча починає початок розповіді: «Настала зима. Нарешті випало багато снігу. Він укрив пухнастою білою ковдрою все навкруги: газони, дерева, будинки, тротуари, дороги».

Завдання: придумати продовження розповіді. Уявивши що ви – дитина на прогулянці, мама дитини,тато дитини, вихователь, завідувач, двірник, водій що привозить в садок продукти тощо….

Формування вміння ставити питання передбачає декілька етапів. Питання як спосіб здобуття інформації.

4. Вправа «Просте питання»

Поставте три питання, щоб дізнатись щось нове про м*яч, стілець, будь який знайомий предмет…

Звісно ж вам допоможуть прості питання найчастіше, що стосуються опису предмета. Найкраще вам допоможуть схеми та піктограми що спираються на асоціативне мислення.

5. Вправа «Відгадай, що запитали»

Важливий етап – формування вміння здійснювати цілеспрямований пошук за допомогою запитань.

Зміст вправи: одному учаснику пошепки задають запитання. Він голосно відповідає на нього. Всі інші намагаються здогадатись про що запитали.

6. Вправа « Відгадайка» (розвиток вміння давати визначення поняттям)

Учасники в збірці загадок відшукують найбільш влалі на їх думку

Ефективним способом розвитку вміння давати визначення поняттям є загадки. Тож частіше використовуйте їх у спілкування з дітьми.

7. Вправа «Чому так буває» (розвиток вміння висувати гіпотези)

Ведуча демонструє сюжетні картинки і пропонує знайти 4 казкові та 4 правдиві пояснення зображеного явища. Обов’язкова умова – висловлювання повинні починатись із слів – Припустимо; можливо,що; якщо; може бути.

8. Мастер клас фрагмент заняття «Фарбування води»

МЕТА: Знайомити дітей з властивостями води. Закріпити назви основних кольорів та вивчити новий колір - помаранчевий. Навчати чітко дотримуватись послідовності дій. Спонукати до творчості. Розвивати концентрацію уваги, окомір. Виховувати охайність, уважність. Викликати цікавість та позитивні емоції МАТЕРІАЛИ :Три прозорі склянки з водою,фарби (червона, синя, жовта ), пензлик, соломинка.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Загадка від ведучої: Це суміш що розчиняється у воді фарбуючи її у темний колір, придатна для вживання, найкраще смакує з цукром та молоком.

Учасники семінару обмінюються думками під час колективного чаювання.

Коментарi